Вимірювальні прилади та станки, які допомагають нам займатися цим хобі.

Хочу поділитися з вами, інформацією про мої прилади та станки, виготовлені як власноручно, так і заводського виробництва. Тестер описувати не буду. Не тому, що я його, ще не придбав))). Просто, це головний прилад, з якого починається світ електроніки і електрики. Думаю, він у вас вже давно є, а якщо ні, то є багато сайтів, які вам допоможуть вибрати потрібний тестер.

Маю надію, що ця інформація стане в нагоді багатьом радіолюбителям і умільцям, які ще трапляються, як не дивно, в цей непростий для всіх нас час.

Всі фотографії зроблено мною власноручно, тож не ображайтесь на якість зображення.

Мої думки, які ви прочитаєте тут, є суб’єктивними, тому не претендують на істину в останній інстанції.

Отож, розпочинаємо огляд приладів та станків, які, маю надію, допоможуть і вам налаштувати та виготовити щось неповторне, що здивує цей непростий світ.

№1. Однополюсний блок живлення.

Одним з основних приладів в роботі радіоаматора є однополюсний блок живлення. Кожен, хто намагається освоїти дане хобі, потребує в своїй роботі блока живлення. Він повинен мати наступні характеристики:

• регулювання вихідної напруги;
• захист від перевантаження і короткого замикання.

Можна звичайно купити готовий прилад, та не кожному зараз це по кишені. А коли є запчастини і бажання майструвати, то можна для початку і самому спробувати його виготовити.  І не обов’язково, блок живлення повинен бути таким, як на фото. Головне поставити мету і зуміти завершити розпочате, а з часом і цілі стануть вищого рівня, і вироби теж.

Рис. 1. Однополюсний блок живлення

БЖ, який я виготовив сам (рис.1), поєднав в собі такі функції:

• два вольтметри 0-30 В (діапазон задається користувачем, максимальне значення – 100 В);
• амперметр 2 А (максимальне значення задається користувачем: 2 А, 3 А або 10 А);
• ватметр – тут вже залежить від того, що ви підключили J 
• захист від перевантаження і короткого замикання;
• інші прибамбаси J

Це далеко неповний перелік можливостей БЖ, яким я користуюся не один рік. Сайт, на якому розміщена схема, прошивка та опис даного БЖ http://radiokot.ru/circuit/digital/measure/68/

Думаю, що для тих хто шукав серйозну схему для виготовлення БЖ, це вдалий вибір. Без подібного блоку живлення важко буде зробите щось гідне.

№2. Ламповий генератор НЧ та підсилювач ЗЧ.

Куплений та модифікований мною, для зручності в роботі.

Я навмисно не купував транзисторний генератор і ніколи про це не жалкував. Правда, займає цей прилад трохи місця на робочому столі і важить багатенько, зате роботу свою він виконує добре.

Рис.2. Ламповий генератор НЧ та підсилювач ЗЧ.

Основні характеристики:

• діапазон частот 20 Гц – 20 кГц;
• навантаження 5 – 5000 Ом.

Генератор допомагає перевіряти та налаштовувати:

• підсилювачі;
• динаміки;
• звукові трансформатори.

Великим плюсом цього приладу є вихідний сигнал величиною до 180 В. Це дає змогу перевіряти та порівнювати звукові трансформатори, не підключаючи їх до готових пристроїв.

Генератором легко перевіряти справність динаміків та їх звуковий діапазон. Навіть без мікрофону і підсилювача стає все зрозуміло, коли порівнюєш паспортні характеристики динаміків і ті, які сприймаєш на слух.

Можна, звичайно, купити готовий сучасний генератор на мікросхемах з цифровою шкалою. Або ж самостійно виготовити на модулі AD9850 «крутий» генератор до 40 МГц, який має високу точність та стабільність. Ось схема та опис такого пристрою:

http://sxem.org/2-vse-stati/27-radiolyubitelskie/178-generator-chastoty-0-40-000-000-hz-chastotomer

Звичайно доведеться доробити до нього підсилювач високочастотний з транзисторами і радіатором, вольтметром, атенюатор приробити, але це вже не дуже маленький прилад вийде J. Та найголовніше питання: чи в змозі весь цей  прилад працювати з навантаженням від 4 Ом і до 5 кОм і вихідною напругою до 180 В? Хоча своє використання в майстерні радіолюбителя він, звичайно, буде мати. Все залежить від того, яка у вас мета.

№3. Мілівольтметр змінної напруги В3-38.

Колись куплений на просторах інтернету, а тепер незамінний прилад, який завжди на моєму робочому столі.

Раніше, обходився без цього приладу, поки не виявилося, що тестером все не поміряєш. А для виготовлення та налаштування саморобного мілівольтметру, потрібен робочий повірений прилад))), який є далеко не у кожного спеціаліста.

Тож раджу краще купити мілівольтметр, ніж самому виготовляти та налаштовувати. Зараз його можна придбати за невеликі кошти в інтернеті.

Рис. 3. Мілівольтметр змінної напруги В3-38.

Характеристики приладу:

• діапазон вимірювання 1 мВ – 300 В;
• частота – до 5 МГц.

Що тут скажеш – незамінна річ при налаштуванні різних пристроїв.

Якщо вам, потрібно поміряти наведену напругу на звукових трансформаторах від трансформатора живлення, то даний мілівольтметр підкаже, як правильно розташувати трансформатори, підібрати відповідні корпуси (металеві чи дерев’яні) для лампових підсилювачів, розташувати шину заземлення.

Отож, якщо вас захопив світ лампових підсилювачів, то такий прилад треба мати.

Якщо, ще не набридло, ідемо далі.

№4. Тестер транзисторів і не тільки.

Колись закортіло, і виготовив декілька штук.

Рис. 4. Тестер транзисторів.

Досить гарна річ для перевірки різних радіодеталей. Перелічувати всі його можливості не буду, бо статтю не дочитаєте J.

Ось тут є опис та схеми до цього тестера, який став дуже популярним в світі:

http://vrtp.ru/index.php?showtopic=26994&st=0

Колись давно ще такий виготовив:

Рис.5. Тестер з 11 функціями.

Називався він «Тестер з 11 функціями» (рис. 5), але недоліків у ньому більше, ніж плюсів, ще й автор вирішив не доробляти прошивку та схему. Тому виготовлені тестери приносили мало задоволення своїм власникам. Вже більше чотирьох років пройшло з того часу….

Тут про нього можна прочитати:

http://cxema21.ru/publ/mikrokontrollery/izmeritelnye_ustrojstva/tester_s_11_funkcijami_na_mikrokontrollere_atmega32/14-1-0-103

Толку з нього мало, зокрема, генератор взагалі не працює. Раджу всім: ніколи не робіть такий тестер!!!

№5. Прилад для перевірки справності радіоламп.

Думаю, більшість радіолюбителів з досвідом здогадалися, від чого був використаний даний корпус під цей прилад.

Звичайно, це не є заводський професійний прилад, який може вимірювати різні параметри радіоламп. Та все ж, придатність більше 70 марок радіоламп він може оцінити. Очевидно, що цей прилад, буде вам потрібен лише в разі роботи з радіолампами.

Рис.6. Прилад для перевірки справності радіоламп.

Ось схема та опис цього приладу:

http://nauchebe.net/2011/03/ispytatel-radiolamp/

Є зараз багато різних заводських приладів, і навіть сучасних, з цифровими дисплеями, які випускають провідні фірми за немалі гроші. Але все вирішуєте ви. Тож прилад, який ви обрали для себе, повинен виконувати поставлені перед ним завдання, або його слід замінити.

Та якщо чесно, то радіолампа, яка ззовні виглядає нормальною (а що це таке, я думаю написати в наступних статтях і про 5 % теж) в 95 % випадків працює, або не працює взагалі.

№6. Станок для висвердлювання отворів.

Тепер поговоримо трохи про механічні пристрої. А як же без них, на непростій ниві радіоаматора.

Рис. 7. Станок для висвердлювання отворів.

Виготовив станок по статті з інтернету. Вже і не згадаю з якої саме. Та думаю при потребі знайдете, статей в інтернеті на цю тему є багато. Напишу тільки, що механічна частина від комп’ютерного приводу CD, а блок живлення на 24 В від принтеру. Також я змайстрував світлодіодне підсвічування для зручного свердління отворів.

Потреба в такому інструменті з’являється тоді, коли ви виготовляєте плати для різноманітних пристроїв.

№7. Намотувальний станок.

Можливо ви не повірите, але пишу чесно: станок власноручно виготовлений без токарного станка. Всі шківи були виточені на свердлильному станку за допомогою ножівки по металу і терпуга. Цікаво, а скільки українців (не говорю вже про… ну ви мене зрозуміли) знають, значення останнього слова? Треба було зробити опитування на сайті, для цікавості.

На ньому можна намотувати провід діаметром від 0,1 мм - 1,14 мм.

Рис. 8. Намотувальний станок.

Що реалізовано в цьому пристрої:

• електронний лічильник кількості обертів, вперед і назад, який заносить дані в пам'ять при вимиканні живлення;
• компенсатор гальмування інерційного руху котушки;
• регулятор натягу для проводів різного діаметру;
• автоматичний укладальник проводу;
• набір шківів для проводів різного діаметру (в кількості 16 шт).

Тут можна побачити більше фотографій цього пристрою:

http://el84.ucoz.ua/photo/namotuvalnij_stanok/5

На десерт буде пристрій, який давно актуальний в світі мікроконтролерів. Хотів був зробити на лампах та в двері не влазить (жартую J).

№8. Програматор універсальний Extra-pic+ з платою розширення для контролерів Atmega.

Як же тепер без програматорів обійтися в сучасному світі. Іграшки дитячі, і ті на запрограмованих мікросхемах працюють. Молоде покоління, напевно, кепкує з тих допотопних радіоламп. Та все ж, і ми покажемо, що чогось ще варті в сучасному світі електроніки.

Рис. 9. Програматор універсальний Extra-pic+ з платою розширення для контролерів Atmega

Тут можна знайти опис, прошивки та схеми до нього:

http://dubrovenko.ru/ddssite/dshexp1w.htm

Коли виготовив, думав, що будь-які мікросхеми запрограмую. Та виявилося, що не все так просто в нашому житті, як я собі гадав. Тоді був змушений ще й інший програматор виготовити, фото якого ви тут бачите на рис. 10.

Рис. 10. Програматор USB для контролерів Atmega.

Цей програматор працює через порт USB і програмує контролери Atmega.

Схем таких програматорів в інтернеті достатньо, при бажанні знайдете, і не одну. Його також можна купити у вигляді конструктора чи готового пристрою. Це вже вирішувати вам.

Підсумок.

Отже, для тих радіоаматорів-українців, яким я написав даний огляд, сподіваюся стане сил і наполегливості, доказати всім, що не всі ми готові збирати ягоди в Польщі, доглядати пристарілих в Італії чи працювати на будовах по світі. А МИ МОЖЕМО, щось і придумати, і виготовити, маючи мізерну платню та зруйноване вщент виробництво. Існує тільки одна межа, вона в твоїй голові….